СТРИЙСЬКА ГІМНАЗІЯ №7

                                                         Історія Стрийської гімназії №7
Відповідно до рескрипту Міністерства знань і освіти Австрійської імперії від 18 грудня 1872р. № 15628 в Стрию було дозволено заснувати реальну школу.
Початок першого навчального року в Стрийській Вищій реальній школі, яка знаходилась у приміщенні сучасної гімназії №7, відбувся 1 вересня 1873р. Було відкрито перші чотири класи. Директором школи був призначений Еразм Місінський. Цісарсько-королівська Вища реальна школа в м. Стрию проіснувала до 1880р.

У цісарсько – королівській Вищій реальній школі за весь період її існування

викладалися такі обов’язкові навчальні предмети, як : релігія, польська та німецька мови, географія, геометрія, історія, фізика, хімія, до необов’язкових предметів відносились не тільки співи і гімнастика, але й українська мова та історія рідного краю. Протягом цього періоду у школі працювало 25 викладачів. З 1880р. по 1888р.Вища реальна школа була реорганізована в гімназію, яка проіснувала до 1942 року.

    У1886 році будівля гімназії згоріла під час великої пожежі міста і була відбудована у 1887 році. Це був чотирикутник з двома однаковими фасадами. Територія навколо гімназії була викладена бруківкою, по периметру висаджені дерева з кулястими кронами. Перед фасадом від вулиці Собєского поляки встановили пам’ятник С.Кілінському- герою визвольної війни під проводом Костюшка.
        Гімназію в різний час закінчило чимало визначних діячів української культури, політиків та науковців, зокрема тут навчалися:
Блаженніший Владика Мирослав Іван кардинал Любачівський - Предстоятель Української Греко- Католицької церкви, Кардинал Вселенської Церкви
Степан Бандера – Голова Проводу ОУН, Провідник українського народу

Олекса Гасин – Лицар - Шеф Головного Штабу УПА

Володимир Тимчій (Лопатинський) – Крайовий Провідник ОУН
Іван Мірчук – ректор Українського Вільного Університету в Мюнхені (1947-1961 рр.), член-кореспондент Баварської Академії наук
Степан Охримович – Крайовий Провідник ОУН, автор праці «Український націоналізм», яка стала основою ідеологічного вишколу членів ОУН
Володимир Горбовий – Генеральний Суддя, Голова Українського Національного Комітету, адвокат українських політичних в’язнів
Лев Ребет – окружний провідник Стрийської округи ОУН, професор Українського Вільного Університету

о.Андрій Бандера – посол до Національної ради (парламенту) Західно-Української Народної Республіки

Петро Мірчук – голова Союзу Українських Політв’язнів в ЗСА, довголітній член Крайової Управи ООЧСУ і Крайової Ради УКК
Філарет Колесса – композитор, академік Української Академії Наук , професор Львівського університету
Олександр Колесса - один із засновників Загально-Української Ради у Відні, голова дипломатичної місії ЗУНР у Римі, професор Карлового університету в Празі
Корнелій Макушинський – відомий польський письменник

Володимир Охримович – член Русько-Української Радикальної Партії, засновник Національно-Демократичної Партії, голова Української Трудової Партії
Іван Рогульський – Командувач І полку Січових Стрільців                                                           
о. Олексій Зарицький – зачислений папою Іваном Павлом ІІ до лику блаженних
Богдан Вільшинський – командир сотні УПА, командир УНС Дрогобицької області,командир ВО-5 «Маківка», Лицар Золотого Хреста бойової заслуги
Остап Каратницький – заступник командира Воєнної Округи «Маківка»
Лев Шанковський - український економіст, військовий історик-дослідник, активний учасник повстанської боротьби під час Другої світової війни, член-основоположник УГВР. Дійсний член НТШ.

Нестор Нижанківський – композитор, доктор філософії, голова Союзу українських професійних музикМикола Арсенич - фактичний творець військової контррозвідки ОУН- СБ ОУН, один з дев’яти генералів УПА і єдиний генерал безпеки УПА, Лицар Золотого Хреста Заслуги

Дмитро Яців – член уряду Ярослава Стецька
        З 1942 до 1944 року в частині приміщення школи знаходився мадярський військовий лазарет. При відступі фронту ця частина будівлі зазнала пожежі і була знищена.
       З 1 вересня 1944 року була відкрита семирічна чоловіча школа №7 з російською мовою викладання. З 1 вересня 1944 року по 2 листопада 1962 року директорами школи були Прохоров Г.Ф.та Вальков І. З 1953 року школа була реорганізована в середню школу. З 1 вересня 1954 року в СШ №7 розпочали навчання і дівчата. У 1961 році методом народної будови було відбудовано частину зруйнованого приміщення школи. Так виглядала школа та подвір'я школи до 2000 року.

       З 1962 по 2002 рік школу очолювали Анохіна Ельвіра Іванівна, Платонова Алла Володимирівна, Костюк Раїса Олексіївна, Дзюба Володимир Дмитрович, Вакуленко Павло Іванович, Дмитренко Віра Ярославівна. З 11 жовтня 2002 року директором школи працює Білинський Ярослав Богданович, вчитель вищої категорії, вчитель - методист. 

     У 1995 році школа отримала статус української і розпочала роботу над створенням нової, гуманної освіти.

	Перед школою височіє пам’ятник людині, яка стала легендою, - Степану Бандері.  Бронзова постать з гордо піднятою головою, весь у польоті, у боротьбі, здається , от – от зійде з п’єдесталу і попрямує назустріч вітру. Відкрито пам’ятник 29 червня 1992 року, скульптор Іван Самотос та архітектор Володимир Каменщик.
	На споруді школи встановлена меморіальна дошка  Василю Шевчуку, капелану УПА Закерзоння, який з 1920 по 1923 роки був учнем гімназії.
	З нагоди відзначення 1 січня 2009 року столітнього ювілею від дня народження великого Провідника української нації Степана Бандери на будівлі школи розмістили меморіальну дошку.(Відео можна переглянути тут)

22 жовтня 2011року на будівлі школи була відкрита меморіальна дошка      Філарету та Олександру Колессам (з нагоди 140 -річчя народження    Філарета Колесси) (Відео можна переглянути тут)
Павло Коваль - випускник школи, учасник АТО, який 7 серпня 2014 року загинув на Сході України, виконуючи свій патріотичний обов’язок  (Відео можна переглянути тут)
21 жовтня 2017 року відкрили меморіальну дошку Леву Ребету, члену УВО, керівнику ОУН  закордону з 1954 року, який тут навчався.

	На подвір’ї школи 6 листопада 2011року, до 200 - річчя з дня народження Маркіяна Шашкевича, був посаджений дуб.
	Стрий – місто магнолій. І на подвір’ї школи теж ростуть магнолії , посаджені руками дітей
	Нове обличчя школи - мурал. Це ідея і втілення учнівського проекту «Відкривай Україну». (Відео можна переглянути тут)
	Спортивний майданчик розміром (42х22 )метрів  із  штучним  покриттям та освітленням ввечері – подарунок школі від міської та обласної влади.                  25 серпня 2022року Стрийську загальноосвітнью школу І-ІІІ ступенів № 7 Стрийської міської ради Львівської області перейменували в Стрийський ліцей № 7 Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області (рішення Стрийської міської ради №1218 від 11 серпня 2022року «Про перейменування закладів загальної середньої освіти та затвердження їх Статутів в новій редакції».