Організація освітнього процесу
Весь освітній процес у гімназії організовано на реалізацію Законів України « Про освіту» та «Про повну загальну освіту».
1. Гімназія планує свою роботу самостійно відповідно до Стратегії розвитку, річного та тижневого планів. Річний план роботи затверджується рішенням педагогічної ради гімназії.
2. Основним документом, що регулює освітній процес, є Освітня програма гімназії на навчальний рік, що складається на основі Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України (надалі - МОН України). У робочому плані гімназії з урахуванням профілів навчання конкретизується варіативна частина державних стандартів освіти. Індивідуалізація і диференціація навчання у гімназії забезпечуються шляхом реалізації інваріативної та варіативної частини.
Освітня програма школи затверджується педагогічною радою школи .
3. Гімназія обирає форми, методи, засоби навчання та виховання відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Статуту ліцею, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.
4. Освітній процес у гімназі здійснюється за груповою та індивідуальною формою навчання. Відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН No8 від 12.01.2016р із змінами внесеними наказом МОН N955 від 10.07.2019р., в гімназі організовуються різні форми здобуття загальної середньої освіти. Під час введення карантинних обмежень у зв’язку із епідемією COVID-19 ліцей використовує технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН №1115 від 08.09.2020р. У 2021-2022 н.р. створено 3 інклюзивні класи згідно із Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх закладах , затвердженого постановою КМУ від 15.08.2011р.№872. У 2023- 2024 навчальному році у гімназі вже функціонує 5 інклюзивних класів. Поділ класів на групи для вивчення окремих предметів у гімназії здійснюється згідно з нормативами, встановленими МОН України.
5. Зарахування учнів до всіх класів здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН No367 від 16.04.2018р.,без проведення конкурсу відповідно до території обслуговування, визначеної органом місцевого самоврядування. Зарахування учнів до школи здійснюється до початку навчального року за наказом директора на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, копії свідоцтва про народження, медичної довідки встановленого зразка, особової справи (крім дітей, які вступають до першого класу), до 10-12 класів - документу про відповідний рівень освіти. До першого класу, як правило, зараховуються діти з шести років.
6. У гімназі для учнів 1-4 класів за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють створюються групи продовженого дня. Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей із них здійснюється наказом директора гімназії на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють. Режим роботи груп продовженого дня визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
7. Структура навчального року, а також тижневе навантаження учнів встановлюються гімназією в межах часу, що передбачений робочим навчальним планом. Навчальні заняття розпочинаються 1 вересня у День знань і закінчуються не пізніше 1 липня наступного року. Навчальний рік триває 175 навчальних днів. Навчальний рік поділяється на семестри (перший семестр та другий семестр). Конкретні терміни початку та закінчення семестрів протягом навчального року та канікулів визначаються рішенням педагогічної ради гімназії відповідно до ст.10 Закону України « Про повну загальну освіту». Загальна тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.
8. Відволікання учнів від навчальних занять на інші види діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством України).
9. Переведення учнів гімназії до наступного класу здійснюється у порядку, встановленому МОН України. У разі потреби учень може перейти протягом будь якого року навчання до іншого навчального закладу. У разі вибуття учня з гімназії батьки або особи, які їх замінюють подають заяву про вибуття учня та довідку із навчального закладу в який буде прийнятий на подальше навчання.
10. Після завершення навчання учні 9- х класів отримують свідоцтво про базову загальну середню освіту , а випускники 11-х класів – свідоцтво про повну загальну середню освіту.
В Україні вже другий навчальний рік проходить в умовах повномасштабної війни. Цьому передувала пандемія ковіду та карантин, отже, українці вже чотири роки стикаються з перебоями та нововведеннями в освітньому процесі:
НУШ (Нова Українська Школа)
Нова українська школа (НУШ) – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.
Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі – ухвалення нового закону “про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового державного стандарту початкової освіти.
Саме цей стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовували у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших.
З 2018/2019 навчального року по-новому почали вчитись всі першокласники України.
Що змінилося для учнів?
Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.
Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.
Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «про освіту»:
- Вільне володіння державною мовою;
- Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- Математична компетентність;
- Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- Інноваційність;
- Екологічна компетентність;
- Інформаційно-комунікаційна компетентність;
- Навчання впродовж життя;
- Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
- Культурна компетентність;
- Підприємливість та фінансова грамотність.
Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.
А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.
Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде нова українська школа.
НМТ (національний мультипредметний тест)
Наказом Міністерства освіти і науки України щороку затверджується календарний план організації та проведення національного мультипредметного тесту (НМТ). Тестування проходить у дві сесії: основна та додаткова.
Зареєстрований учасник матиме змогу в персональному кабінеті внести зміни (вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні/ за кордоном, у якому він бажає пройти НМТ).
У додатковий період зможуть зареєструватися особи, які не змогли з поважних причин зареєструватися для проходження НМТ під час основного періоду реєстрації; реєструвалися в основний період реєстрації, але яким було відмовлено в реєстрації для участі.
Не пізніше ніж за десять календарних днів до початку проведення основної сесії НМТ для зареєстрованих учасників з’явиться можливість завантажити зі своїх персональних сторінок запрошення, де буде зазначено дату, час і місце проведення НМТ. Учасники ж додаткової сесії НМТ матимуть змогу дізнатися про дату, час і місце проведення тестування не пізніше ніж за три календарних дні до проведення додаткової сесії НМТ.
Інформацію про результати основної сесії НМТ за шкалою 100–200 балів буде розміщено на персональних сторінках учасників тестування.
